Від чого відбувається абсцес після уколу

Як лікувати абсцес після уколу?

Найчастіше абсцес після уколу утворюється в тому випадку, якщо на голку або в шприц потрапила достатня кількість патогенних мікроорганізмів. Так як на сьогоднішній день все голки і шприци є одноразовими, то настільки неприємне розвиток подій з цієї причини трапляється нечасто. Трапляється, що запалення після уколу розвивається в тому випадку, якщо відбувається введення висококонцентрованого розчину того чи іншого лікарського речовини. При цьому величина абсцесу в даному випадку найчастіше має пряму залежність від обсягу і концентрації введеного препарату. На сьогоднішній день однією з найбільш поширених причин виникнення абсцесу є ін`єкція 25% -ного розчину сульфату магнію.

Як формується абсцес після уколу, і якими симптомами супроводжується цей процес?

Насправді даний патологічний процес є досить складним і протікає за певним алгоритмом. Відразу ж після «невдалого» уколу практично нічого не відбувається. Однак ознаки початку формування абсцесу з`являються вже в першу добу. При цьому найчастіше стартовим симптомом є утворення інфільтрату. Він досить швидко стає гіперемійованим, набряклим, а також болючим. Найчастіше цей процес супроводжується симптомами загальної інтоксикації. Йдеться про підвищення температури тіла, вираженому збільшенні числа лейкоцитів під час загального дослідження крові, а також появою C-реактивного білка в біохімічному аналізі крові. На цій стадії інфільтрат все ще може розсмоктатися, і абсцес після уколу не сформується. Якщо ж патологічний процес все-таки отримав свій подальший розвиток, то відбувається нагноєння. Абсцес після уколу має свою характерну рису. Справа в тому, що він досить швидко обмежується.

У тому випадку, якщо у людини розвивається абсцес після уколу, лікування буде залежати від стадії його формування. У самій початковій стадії, коли відзначається наявність тільки інфільтрату, пацієнту пропонуються антибіотики з максимально широким спектром дії, а також сеанси УВЧ. Якщо ж абсцес після уколу вже встиг сформуватися, то лікування буде полягати в його розтині за допомогою хірургічних методів.

Чи не єдиним і вкрай рідкісним, але зате дуже небезпечним ускладненням даного захворювання є сепсис. Він розвивається в результаті проникнення патогенної мікрофлори в кров`яне русло. При цьому стан пацієнта значно погіршується. Якщо швидко не почати лікування, може розвинутися інфекційно-токсичний шок, який становить безпосередню загрозу для життя людини.

Повністю виключити ризик того, що розвинеться абсцес після уколу, практично неможливо, проте значно знизити його можна шляхом дотримання звичайних правил виконання ін`єкційних процедур. Крім цього небажано використовувати короткі голки для здійснення внутрішньом`язових уколів, так як це також збільшує ризик розвитку абсцесу.

Абсцес після уколу

Нерідко постін’єкційних абсцес виникає після неправильно виконаного уколу, де основним фактором є відсутність стерильності. Також причинами розвитку запалення можна назвати загальну слабкість організму, тривалий постільний режим, ослаблений імунітет, наявність пролежнів, випадкове потрапляння голки шприци в кровоносні судини і потрапляння лікарського препарату в підшкірну клітковину. Найчастіше утворилися гематоми легко інфікуються, викликаючи неприємні симптоми.

Прояв абсцесу після уколу характеризується болючим ущільненням, яка не зникає протягом годин. Неймовірно сильні болі з посиленням під час дотику також є важливим чинником. Слід знати, що починається абсцес завжди провокує помітне підвищення температури тіла людини. Подальшими проявами вважаються почервоніння і припухлість, що відбувається при формуванні гнійника. При навіть самому легкому дотику до запаленої ділянки відчувається пронизливий біль.

При дослідженні абсцесу можна відчути наявність досить щільного інфільтрату з явним розм’якшенням в центрі. Після діагностики лікарем призначаються особливі процедури дл якнайшвидшого я розсмоктування запальної ділянки. Застосовуються лікування теплом, спеціальна фізіотерапія, використання спиртового розчину йоду, яким змащують сформований інфільтрат. Якщо скупчення гною велике, то фахівець виробляє необхідну пункція гнійника з промиванням порожнини. При необхідності можливий розріз тканини, якщо гнійник розташований глибоко, а його вміст рясно.

Щоб уникнути виникнення неприємного абсцесу після уколу, слід дотримуватися стерильність і виключати повторне використання шприца. Розкривати упаковку шприца потрібно безпосередньо перед самою процедурою проведення ін’єкції, а голку рекомендується берегти від можливих пошкоджень і попадання забруднень. Правильна техніка проведення ін’єкції виключає появу абсцесу. Введення голки шприца в підшкірну клітковину не припустимо. Введення обраного препарату має бути плавним, а при утворенні горбка в місці проколу слід моментально припинити процедуру.

При введенні дратівливих медичних препаратів рекомендовано спільне використання новокаїну. При попаданні в організм людини патогенної мікробної флори, що викликає різні запальні процеси, консультація лікаря обов’язкова, навіть якщо ін’єкція була зроблена правильно. Оскільки на будь-яке попадання мікроба активізується місцевий імунітет, запального процесу не уникнути. Деякі пацієнти скаржаться не тільки на гіперемію шкіри і припухлість, але і на втрату апетиту і загальну слабкість. У крові відзначається збільшення ШОЕ і нейтрофільоз.

Найчастішим місцем Постін’єкційних абсцесу є сідничний область і зона стегна. Після вилучення голки слід ватним спиртовим кулькою призвести легкий масаж на місці проколу. Це стимулює кращий розподіл ліки, знижуючи ризик виникнення гнійника. Ватку з йодом можна довго тримати на місце ін’єкції, оскільки вона може викликати легкий опік шкіри. При неминучих численних впорскуваннями медичних препаратів, рекомендується робити уколи в різні кінцівки. Термін профілактики інфільтратів становить чотири дні.

Доведено, що антибіотики не мають лікувальний ефект при консервативному лікуванні абсцесів після уколів, а тільки маскує і уповільнює процес нагноєння. При своєчасній госпіталізації в звичайні хірургічні стаціонари і правильно призначене оперативному лікуванні одужання настає приблизно через 10 діб. У утворився гнійнику буде зроблений невеликий прокол, а гній з порожнини буде видалений. Після чого проводиться промивання ділянки. Самостійне лікування в даному випадку неможливо.

Слід згадати, що більше 90% всіх постін’єкційних ускладнень засновані на бактеріальному походженні. Золотистий стафілокок вважається головним збудником всіляких нагноєнь. Нерідко зустрічається і синьогнійна паличка. Як правило, після розтину вогнища інфекції через 3 перев’язки кількість висеіваемості золотистого стафілокока зменшується, а підвищення висеіваемості синьогнійної палички говорить про повторному зараженні. У досить рідкісних випадках можна виявити бактерії роду ешерихія коли і протей.

Раніше були зафіксовані небезпечні випадки клостридіальної анаеробної інфекції, чого останнім часом не спостерігається. Найсуворіше дотримання певних правил техніки введення ліків, техніку ін’єкції і дотримання асептики забезпечує повноцінний захист проти неприємних виникнень абсцесу після уколу. Всі сучасні фахівці рекомендують по можливості обмежити проведення подібних процедур в домашніх умовах.

Абсцес на сідниці

абсцес (Від лат. Abscessus — нарив) — обмежене гнійне запалення тканин з утворенням гнійної порожнини. Може розвинутися практично в будь-якому місці організму: в підшкірній тканині, м`язах, внутрішніх органах. Абсцеси на сідницях часто називають ще ін`єкційними абсцесами, так як в цій галузі вони найчастіше виникають як ускладнення після уколів.

Причини виникнення абсцесу після уколу в сідницю

Виникнення абсцесу на сідниці зазвичай це пов`язано з порушенням асептики при проведенні курсу лікування будь-яким препаратом, який вимагає введення.

До подібних факторів належать:

  • порушення стерильності препарату (наприклад, розведення порошкового ліки звичайною водою замість фізрозчину або стерильної води для ін`єкцій);
  • порушення стерильності шприца або голки;
  • недостатня дезінфекція місця ін`єкції або брудні руки у людини, яка проводить маніпуляцію;
  • інфікування місця уколу самим хворим після ін`єкції (розчісування, розтирання пальцями і т. п.).

Крім зазначених вище причин, існує цілий ряд факторів, наявність яких може сприяти виникненню абсцесу:

  • недостатньо глибоке введення голки, в результаті якого препарат потрапляє не в м`яз, а під шкіру, якщо мова йде про препарати, що дратують тканини (сульфат магнію, кофеїн, анальгін);
  • прокол кровоносної судини і утворення гематоми;
  • загальне зниження імунітету;
  • тривала нерухомість у лежачих хворих;
  • проведення уколу в той же місце, куди вже була зроблена ін`єкція раніше, внаслідок чого відбувається звуження судин і уповільнення кровотоку в даній області, що сприяє розвитку хвороботворних бактерій.

Лікування абсцесу сідниці після уколу

Багато уколи досить болючі, тому якщо неприємні відчуття спостерігаються відразу або протягом декількох годин після ін`єкції, то це не повинно служити причиною для занепокоєння. А ось якщо хворобливі відчуття зберігаються тривалий термін, виникає почервоніння шкіри в області уколу, а при пальпації прощупується ущільнення, необхідно вживати заходів. Чим раніше почати лікувати абсцес на сідниці, тим вище ймовірність, що не доведеться вдаватися до хірургічного втручання.

На початковій стадії вживаються заходи, які повинні сприяти розсмоктуванню інфільтрату: йодна сітка, компреси, фізіотерапевтичні процедури, прийом протизапальних препаратів.

При подальшому розвитку захворювання необхідно відвідати лікаря, якщо ви не зробили цього раніше, так як вилікувати абсцес сідниці на пізніх стадіях неможливо без хірургічного втручання. Найчастіше операція проводиться під місцевою анестезією, гнійник розкривається, дренируется, промивається дезінфікуючими розчинами і накладається стерильна пов`язка. З огляду на область, за пов`язкою стежити потрібно ретельно, щоб не допустити її сповзання і додаткового проникнення інфекції.

Як і при будь-якому гнійному запаленні, крім хірургічного втручання, для лікування абсцесу сідниці застосовуються антибіотики. Можливий як прийом препаратів в таблетках, так і ін`єкційне їх введення в область запалення або накладання пов`язок з препаратом. Найчастіше при нагноениях призначають антибіотики пеніцилінового ряду (амоксицилін, Цефалексин) або препарати групи макролідів. При цьому антибіотики служать допоміжним засобом, покликаним прискорити одужання і не допустити подальшого поширення інфекції. Вони можуть допомогти уникнути виникнення абсцесу на ранній стадії, але якщо гнійник вже сформувався, необхідно хірургічне втручання.

Відео: Розтин Постін`єкційних абсцесу

Відео: Halloween Fun, Terrance # 39; s Butt Abscess, Coconut Loves Meta-Seven!

Записи созданы 25534

Похожие записи

Начните вводить, то что вы ищите выше и нажмите кнопку Enter для поиска. Нажмите кнопку ESC для отмены.

Вернуться наверх