Види хірургічних втручань на черепі Likar24.ru

Головна » Захворювання нирок » Види хірургічних втручань на черепі
Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…

Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...

Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...

Види хірургічних втручань на черепі

Види хірургічних втручань на черепі

Найбільш часті збудники післяопераційних ендогенних хірургічних інфекцій - Представники мікробних ценозів повітроносних шляхів, органів сечостатевої системи і шлунково-кишкового тракту. 2-5% поразок викликають мікроорганізми, що мешкають на шкірних покривах і об'єктах навколишнього середовища; частоту розвитку подібних інфекцій легко знизити адекватним застосуванням дезінфектантів та антисептиків. Незважаючи на те що віруси і гриби з хірургічних ран виділяють часто, їх роль як первинних збудників невелика. Клінічно значущі хірургічні інфекції

• Найбільш поширені стафілококові хірургічні інфекції, Що викликають гнійні ускладнення 10-15% хірургічних ран. Стафілококові хірургічні інфекції носять виражений нозокоміальний характер, так як носійство серед лікарняного персоналу у багато разів перевищує таке в інших осіб. В останні роки часто реєструють інфекції, викликані коагулазо-негативні-них штамами S. aureus і S. epidermidis, раніше вважалися непатогенних.

Інфекції, Спричинені грамнегативними бактеріями. Подібні ускладнення хірургічних втручань спостерігають найчастіше в ослаблених пацієнтів похилого віку. Основні збудники - Escherichia coli, види Enterobacter, Klebsiella, Proteus і Pseudomonas; часто спостерігають мікст-інфекції спільно з пептострептококи Bacteroides fragilis.

Інфекції, Викликані стрептококами групи А, можуть бути ендо-і екзогенними; р-гемолітичні Streptococcus pyogenes виділяють з шкірних покривів і носоглотки носіїв. Стрептококи групи А часто виявляють на різних об'єктах, в повітрі і пилу медичних установ.

• Інші стрептококові хірургічні інфекції. Основні збудники - ентерококи, мікроаеро-Фільнія стрептококи, пептострептококи та інші анаеробні стрептококи. Зазвичай ентерококи (найбільш часто Enterococcus faecalis) виділяють в асоціаціях з ентеробактеріями; мікроаерофільні стрептококи майже завжди викликають синергічна поразки з Staphylococcus aureus і видами Proteus.

Міонекроз і клострідіальние целюліти. Забруднення ран землею або фекаліями призводить до розвитку важких поразок. Найбільшу небезпеку становить інфікування різними видами Clostridium, особливо С. perfringens.

Рідкісні види хірургічних інфекцій не є дійсно «рідкісними» і можуть складати до 40% всіх хірургічних інфекцій. Проте їх збудники вважаються певною мірою «випадковими». Найбільш часто ураження викликають Mycobacterium tuberculosis (після операцій на тканинах, уражених туберкульозним процесом), актиноміцети (після хірургічних втручань на порожнини рота, стравоході, шлунку, органах грудної клітки, статевих органах, товстій кишці) і коринебактерії.

Види хірургічних втручань

Існує велика кількість хірургічних втручань. їх класифікують за певними кри­теріями.

І. За терміновістю виконання.

1. Екстрені операції виконують практично одразу після встановлення діагнозу, оскільки затримка на декілька годин або хвилин загрожує життю хворого або різко погіршує прогноз.

2. Плановими називають операції, від часу виконання яких результат лікуван­ня практично не залежить. При цьому пацієнт проходить повне обстеження і передопераційну підготовку. Ці операції проводять у ранковий час, день і го­дину визначають заздалегідь. До планових відносять операції з приводу гриж (неущемлена), варикозного розширення вен, жовчнокам’яної хвороби, неускладненої виразкової хвороби шлунка.

3. Термінові операції — проміжний вид операцій між екстреними і плановими. За хірургічними атрибутами вони ближче до планових, оскільки виконуються в ран­ковий час. Після адекватного обстеження і необхідної передопераційної підготовки їх проводять фахівці в цій галузі. Вони виконуються через 7—10 діб з моменту пос­туплення пацієнта у хірургічне відділення або постановки діагнозу. До термінових операцій відносять операції з приводу злоякісних пухлин, механічної жовтяниці.

II. За метою виконання.

1. Діагностичні — їх метою є уточнення діагнозу, визначення стадії процесу. До них належать: біопсія;

Мал. 17. Структурна схема теми «Оперативна хірургічна техніка»

спеціальні діагностичні втручання (ендоскопічні) — лапаро- і торакоскопія, фіброгастроскопія, цистоскопія;

• традиційні хірургічні операції — лапаротомія.

2. Лікувальні — виконуються з метою поліпшення стану хворого. Залежно від їх впливу на патологічний процес виділяють:

радикальні — операції, які виконуються з метою лікування від захворювання; паліативні — поліпшують здоров'я хворого, але не лікують від захворювання; такі операції роблять онкологічним хворим;

симптоматичні — нагадують паліативні операції, але спрямовані не на поліп­шення стану пацієнта в цілому, а на усунення конкретного симптому.

III. За кількістю етапів.

1. Одномоментні — операції, коли за одне втручання виконується декілька пос­лідовних етапів, метою яких є повне одужання і реабілітація хворого. Напри­клад, апендектомія, холецистектомія.

2. Багатокомпонентні — коли оперативне втручання поділене на окремі етапи. Це може пояснюватись трьома причинами:

• тяжкістю стану хворого;

• відсутністю об'єктивних умов для операції;

• недостатньою кваліфікацією хірурга.

3. Повторні — операції, що виконуються на тому ж органі з приводу тієї ж пато­логії.

запланованими (планова релапаратомія для санації черевної порожнини при розлитому перитоніті);

• вимушеними, у разі розвитку ускладнень (неспроможність анастомозу).

1. Поєднані — операції, що виконуються одночасно на двох або більше органах з приводу різних захворювань. При цьому операції можуть виконуватись як з одного, так і з різних доступів.

2. Комбіновані — коли метою лікування одного захворювання втручання прово­диться на декількох органах.

V. Спеціальні операції.

Розвиток хірургії сприяв виникненню малоінвазивної хірургії. При цих опера­ціях немає типового розтину тканин, великої ранової поверхні, оголення уражено­го органа. Розрізняють такі види операцій:

1. Мікрохірургічні — виконуються під збільшенням від 3 до 40 разів за допомо­гою збільшувальних окулярів або операційного мікроскопа. Для їх проведен­ня використовують особливі мікрохірургічні інструменти і якнайтонші нитки. Втручання тривалі (10—12 год). До них належать: реплантація пальців, кисті, відновлення прохідності найдрібніших судин.

2. Ендоскопічні — виконуються за допомогою оптичних засобів. При фіброезофагогастродуоденоскопії можливо видалити поліп зі шлунка, витягнути конкре­мент з холедоха. Широко використовуються втручання за допомогою ендовідео-техніки: лапароскопічні і торакоскопічні операції. Вони не супроводжуються нанесенням хворому операційних ран. Пацієнти швидко реабілітуються після лікування. Відмітна риса таких операцій — мала травматичність.

3. Ендоваскулярні — внутрішньосудинні операції, що виконуються під рент­генівським контролем. За допомогою пункції зазвичай стегнової артерії в су­динну систему вводять спеціальні катетери і інструменти, що дають змогу з точкової операційної рани виконати емболізацію певної артерії, розширити стенозовану ділянку судини, навіть виконати пластику клапанів серця. Хірургічна операція складається з трьох етапів.

I. Оперативний доступ— оголення ураженого органа і створення необхідних умов для виконання планових маніпуляцій. Перед виконанням розтину поліп­шити доступ до органа можна, надавши хворому певне положення на опера­ційному столі. Вимоги до доступу:

• має забезпечувати зручне виконання оперативного прийому;

• має бути щадним;

• має бути анатомічним:

• має бути фізіологічним;

• має бути косметичним.

II. Оперативний прийом — основна частина операції; саме на цьому етапі здійс­нюють необхідні діагностичні і лікувальні дії. Розрізняють такі етапи прийо­му:

- видалення ураженого органа або патологічного осередку — ектомія: апендектомія, гастректомія, спленектомія;

- видалення зміненої частини органа — резекція: резекція печінки, резекція яєчника;

- відновлення порушень — реконструктивні: протезування і шунтування су­дин.

III. Завершення операції — мають використовуватись оптимальні способи з’єд­нання тканин, певні види шовного матеріалу. Це забезпечує надійність, швид­ке загоєння, функціональний і косметичний ефект.

автореферат Комплексне лікування нерезектабельних метастазів злоякісних пухлин у печінці із застосуванням мініінвазивних хірургічних втручань (радіочастотної абляції та електрохімічного лізису пухлини)

Основні причини, що визначають нерезектабельність метастазів злоякісних пухлин у печінці людини. Оцінка якості життя хворих після комплексного лікування метастазів злоякісних пухлин у печінці із застосуванням МХВ (мініінвазивних хірургічних втручань).

Нажав на кнопку "Скачать архив", вы скачаете нужный вам файл совершенно бесплатно.

Перед скачиванием данного файла вспомните о тех хороших рефератах, контрольных, курсовых, дипломных работах, статьях и других документах, которые лежат невостребованными в вашем компьютере. Это ваш труд, он должен участвовать в развитии общества и приносить пользу людям. Найдите эти работы и отправьте в базу знаний.

Мы и все студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будем вам очень благодарны.

Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…

Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...

Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...