Виділення чистих культур анаеробів і аеробів Likar24.ru

Головна » Захворювання нирок » Виділення чистих культур анаеробів і аеробів
Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…

Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...

Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...

Виділення чистих культур анаеробів і аеробів

Правила роботи в мікробіологічній лабораторії

1. Механізм живлення бактерій

2. Принципи культивування бактерій.

3. Поживні середовища, їх класифікація.

5. Класифікація мікроорганізмів за типом дихання.

6. Сутність процесу дихання у мікроорганізмів.

7. Принципи культивування анаеробів.

8. Етапи виділення чистих культур спороутворюючих та неспороутворюючих анаеробів.

9. Біохімічна активність бактерій.

10.Класифікація ферментів бактерій.

11.Поживні середовища, що використовуються для біохімічної ідентифікації бактерій.

12.Методи вивчення біохімічних властивостей бактерій.

13.Значення вивчення біохімічної активності бактерій для їх ідентифікації.

14.Використання ферментативної активності бактерій в медицині та промисловості.

15.Механізм розмноження бактерій.

16.Фактори росту та розмноження бактерій.

17.Швидкість та фази розмноження бактерій. Колонія. Культура.

18.Етапи виділення чистих культур бактерій.

19.Характерні культуральні (мікроскопічні та макроскопічні) властивості бактерій.

20.Значення виділених чистих культур бактерій.

Джерела навчальної інформації.

Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія : підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад / За редакцією В.П.Широбокова / Видання 2-е. – Вінниця : Нова Книга, 2011. – 952 с. : іл.

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992

В. Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М. Медицина 1993.

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина 2004

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002.

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002

В.М. Запорожан. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Одеса, 2002

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999.

В.И. Покровский, О.К. Поздеев. Медицинская микробиология. ГЭОТАР Медицина, Москва, 1998,.

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004.

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973.

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002.

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969.

Актуальність теми. В лабораторній діагностиці інфекційних хвороб важливу, а інколи і основну роль відводять бактеріологічному методу дослідження. Цей метод дозволяє виділити збудника в чистому виді, вивчити всебічно його біологічні властивості, довести етіологічну роль його в інфекційному процесі.

Чиста культура, або потомство однієї клітини, може бути одержана шляхом механічного розмежування мікроорганізмів, що містяться в інфекційному матеріалі, на поверхні твердого поживного середовища. Накопичити та виділити культуру збудника можна використовуючи різні за призначенням живильні субстрати, створюючи оптимальні для розвитку мікроорганізмів умови вирощування.

Чистою культурою називають популяцію одного виду, отриману із ізольованої колонії. Під мікробною колонією розуміють біомасу бактерій, що утворилась на твердому поживному середовищі в результаті розмноження однієї мікробної клітини. Для отримання ізольованих колоній матеріал петлею розсівають штрихами по поверхні середовища в чашці Петрі, стараючись не занурити петлю в його товщу. Після цього посів культивують 24 год. при t 37 о . Після появи колоній їх вивчають за наступними критеріями: величина, форма, контур краю, рельєф поверхні, структура, консистенція, колір. Колонія, що за характеристикою відповідає певному збуднику відмічається і підлягає подальшому дослідженню мікроскопічним методом. Готують з частини колонії мазок, фарбують за Грамом. Якщо культура в препараті морфологічно однорідна, її вважають чистою. Другу частину колонії відсівають на скошений МПА в пробірці. Посів термостатують, після чого знову мікроскопічним методом перевіряють його чистоту. Якщо біомаса виділеної культури в пробірці однорідна, вона вважається чистою і може бути використана для ідентифікації мікроорганізма за біохімічними, антигенними властивостями.

Залежно від типу дихання бактерій культивування здійснюють в аеробних або анаеробних умовах. В першому випадку використовують термостат, в другому – анаеростат.

Крім анаеростату анаероби можна культивувати змішуючи матеріал з розплавленим середовищем в пробірці, після чого воно твердне, а колонії, що утворюються видно в його товщі.

Для анаеробів, що утворюють спори, використовують рідке середовище накопичення Кітта – Тароцці. Його перед посівом кип’ятять для видалення поглиненого кисню, швидко охолоджують у проточній воді і вносять матеріал пастерівського піпеткою під шар олії в бульйон. Посів прогрівають у водяній бані для знищення вегетативних форм факультативних анаеробів, що можуть бути в матеріалі і розмножуватись в середовищі, після чого посів витримують в термостаті. Для більшості спороутворюючих бактерій строки культивування 24 – 48 год. Якщо в матеріалі були спори анаеробів вони проростуть і утвориться популяція в рідкому середовищі. Для вивчення характеру росту на твердому середовищі бульйон піпеткою переносять на МПА в чашку Петрі і розсівають по поверхні петлею. Культивують в анаеробних умовах, використовуючи біологічний, хімічний методи або анаеростат. Після отримання ізольованих колоній їх описують, мікроскопують і відсівають частину біомаси знову в середовище Кітта – Тароцці, в якому і зберігається чиста культура анаеробних мікроорганізмів.

Живильні середовища і методи виділення чистих культур

Для культивування бактерій використовують поживні середовища, до яких пред’являється ряд вимог.

1. Поживність. Бактерії повинні містити всі необхідні поживні речовини.

2. Ізотонічність. Бактерії повинні містити набір солей для підтримки осмотичного тиску, певну концентрацію хлориду натрію.

3. Оптимальний рН (кислотність) середовища. Кислотність середовища забезпечує функціонування ферментів бактерій; для більшості бактерій становить 7,2-7,6.

4. Оптимальний електронний потенціал, який свідчить про вміст у середовищі розчиненого кисню. Він повинен бути високим для аеробів і низьким для анаеробів.

5. Прозорість (щоб було видно ріст бактерій, особливо для рідких середовищ).

6. Стерильність (щоб не було інших бактерій).

Класифікація поживних середовищ

1. За походженням:

1) природні (молоко, желатин, картопля та ін);

2) штучні – середовища, приготовані з спеціально підготовлених природних компонентів (пептона, амінопептід, дріжджового екстракту і т. п.);

3) синтетичні – середовища відомого складу, приготовлені з хімічно чистих неорганічних і органічних сполук (солей, амінокислот, вуглеводів і т. д.).

1) прості – мясопептонний агар, мясопептонний бульйон, агар Хоттингера та ін;

2) складні – це прості з додаванням додаткового живильного компонента (кров’яного, шоколадного агару): цукровий бульйон, жовчний бульйон, сироватковий агар, желточно-сольовий агар, середа Кітта-Тароцці, середа Вільсона-Блера та ін

3. За консистенцією:

1) тверді (містять 3-5% агар-агару);

2) напіврідкі (0,15-0,7% агар-агару);

3) рідкі (не містять агар-агару).

4. За призначенням:

1) загального призначення – для культивування більшості бактерій (мясопептонний агар, мясопептонний бульйон, кров’яний агар);

2) спеціального призначення:

а) елективні – середовища, на яких ростуть бактерії тільки одного виду (роду), а рід інших пригнічується (лужний бульйон, 1%-ва пептонна вода, желточно-сольовий агар, казеїново-вугільний агар та ін);

б) диференційно-діагностичні – середовища, на яких зростання одних видів бактерій відрізняється від зростання інших видів з тих чи інших властивостях, частіше біохімічним (середа Ендо, Левіна, Гіса, Плоскирева та ін);

в) середовища збагачення – середовища, в яких відбувається розмноження і накопичення бактерій-збудників якого роду або виду, тобто збагачення ними досліджуваного матеріалу (селенітовий бульйон).

Для отримання чистої культури необхідно володіти методами виділення чистих культур.

Методи виділення чистих культур.

1. Механічне роз’єднання на поверхні щільного живильного середовища (метод штриха випалюванням петлі, метод розведень в агарі, розподіл по поверхні твердої живильного середовища шпателем, метод Дрігальского).

2. Використання елективних поживних середовищ.

3. Створення умов, сприятливих для розвитку одного виду (роду) бактерій (середовища збагачення).

Чисту культуру отримують у вигляді колоній – це видима неозброєним оком, ізольоване скупчення бактерій на твердому живильному середовищі, що представляє собою, як правило, потомство однієї клітини.

Методичні рекомендації до практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології за кредитно модульною системою для викладачів та студентів медичного факультету

Зміст і хід заняття:

Характерні ознаки колоній

Морфологічні і тинкторіальні властивості

^ Практичне застосування. Характер колонії — є однією з таксономічних ознак бактерій. Крім того, від правильності ходу роботи, а саме відбору ізольованої колонії для вивчення її культуральних властивостей, вивчення її чистоти, а в подальшому правильного пересіву на похилий агар - залежить отримання чистої культури і проведення кінцевої ідентифікації виділеного мікроорганізму.

2. Культуральні властивості бактерій – це:

^ Мета і завдання. Засвоїти характеристику культуральних властивостей бактерій на похилому агарі та встановити біохімічні властивості бактерій.

А. Ацетату свинцю

4. У анаеробів енергетичні процеси забезпечуються за рахунок:

А. Молекулярного кисню

5. Виберіть поживні середовище для культивування збудників анаеробних інфекцій?

А. Цукрово-кров'яний агар

^ Приклади тестів «Крок 1».

Навчально-методичний посібник до практичних занять за кредитно-модульною системою (модуль 1) для студентів 4 курсу фармацевтичного.

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять І самостійної роботи студентів з дисципліни "Нарисна геометрія.

Внесок вітчизняних вчених у розвиток медичної мікробіології, імунології, вірусології

Тестові завдання, теоретичні та практичні питання з анатомії свійських тварин для оцінювання знань студентів за кредитно-модульною.

Методичні рекомендації до практичних занять із навчальної дисципліни «Лінгвістичний аналіз тексту» (для студентів зі спеціальністю.

Микола Іванович, завідувач кафедри трудового, земельного та екологічного права кну імені Тараса Шевченка

Методичні рекомендації та завдання для практичних занять І самостійної роботи студентів спеціальності 050201, 050201 «Менеджмент.

Методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни “Регіональна економіка” за кредитно-модульною системою навчання для студентів.

Методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни “Регіональна економіка” за кредитно-модульною системою навчання для студентів.

Методичні рекомендації до практичних занять та контрольних робот з дисципліни “Ризик менеджмент для студентів спеціальності 050104.

Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…

Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...

Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...