Які живильні середовища використовують для культивування строгих анаеробів Likar24.ru

Головна » Захворювання нирок » Які живильні середовища використовують для культивування строгих анаеробів
Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…

Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...

Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...

Які живильні середовища використовують для культивування строгих анаеробів

Тема №12: Патогенні клостридії. Патогенні спірохети

Знати:♦Особливості культивування анаеробів

Морфологічні та тинкторіальні властивості трепонем, борелій, лептоспір

Методи мікробіологічної діагностики сифілісу, лептоспірозу

♦ Препарати, які використовують для специфічної профілактики та

лікування хвороб, спричинених патогенними спірохетами

♦ Особливості взяття патологічного матеріалу для дослідження

при захворюваннях, спричинених патогенними клостридіями та

♦ Препаратами, які використовують для специфічної профілактики та

лікування хвороб, спричинених анаеробам

Вміти: ♦Відбирати матеріал для дослідження з ураженої ділянки шкіри

♦ Проводити взяття патологічного матеріалу для дослідження при хворобах, викликаних патогенними спірохетами

♦ Проводити первинний посів патологічного матеріалу на живильні

♦ Оформлювати супровідну документацію

1. Загальна характеристика групи патогенних клостридій

2. Морфологія та культуральні властивості збудників правця, газової гангрени, ботулізму, неклостридіальних анаеробів

3. Особливості взяття матеріалу для мікробіологічної діагностики та його транспортування

4. За якими напрямами проводять дослідження при анаеробних інфекціях?

5. Способи створення анаеробних умов для культивування бактерій

6. Особливості лабораторної діагностики захворювань, спричинених патогенними клостридіями

7. Які живильні середовища використовують для культивування анаеробів?

8. Препарати для специфічної профілактики та лікування хворих

9. Роль фельдшера у профілактиці анаеробної інфекції

10. Загальна характеристика патогенних спірохет

11. Короткі відомості про збудника сифілісу, поворотних тифів і лептоспірозу

12. Особливості взяття матеріалу для дослідження в різні періоди сифілісу

13. Яку серологічну реакцію застосовують під час масового профілактичного обстеження на сифіліс?

14. Методи мікробіологічної діагностики поворотного тифу

15. Які лабораторні методи використовують для діагностики лептоспірозу та виявлення лептоспір у довкіллі?

16. Який імунний препарат використовують для специфічної імунотерапії лептоспірозу та його профілактики у контактних осіб?

• брати матеріал для дослідження з ураженої ділянки шкіри

• проводити первинний посів патологічного матеріалу на живильні середовища

• відбирати матеріал для дослідження при хворобах, спричинених патогенними спірохетами

• оформлювати супровідну документацію

Знати: ♦ Загальну характеристику вірусів

♦ Препарати для специфічного лікування та профілактики вірусних інфекцій

♦ Методами культивування вірусів, їх індикації та ідентифікації

♦ Особливості взяття матеріалу при вірусних інфекціях, упакуванням та

умовами його транспортування до вірусологічної лабораторії.

Вміти:♦ Відбирати вірусовмісний матеріал для дослідження.

♦ Оформлювати супровідну документацію

1. Загальна характеристика вірусів

2. Які ознаки вірусів покладено в основу їх класифікації?

3. Взаємодія віруса з клітиною хазяїна

4. Який патологічний матеріал відбирають для мікробіологічного дослідження при вірусних інфекціях?

5. Заходи безпеки під час роботи з матеріалом, що містить віруси

6. Правила транспортування вірусовмісного матеріалу до лабораторії.

7. Методами культивування вірусів, їх індикації та ідентифікації

8. Короткі відомості про РНК, ДНК-геномні віруси та захворювання, викликані ними

І. Алгоритм виконання практичного навичка

Взяття харкотиння для мікробіологічного дослідження:

ІІІ. Методи лабораторної діагностики

Шкірно-алергійний (проба Манту)

Вибір препаратів для специфічного лікування, профілактики та алергодіагностики повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій

для самостійної підготовки студентів до практичного заняття №14

Тема: Патогенні клостридії

Патогенні клостридії надзвичайно поширені у природі. Вони є представни-ками мікрофлори кишкового тракту людей і тварин, особливо травоїдних. Виділяючись із випорожненнями у навколишнє середовище й переходячи у спорову форму, можуть у грунті зберігатись роками і, навіть, розмножуватись.

Ранова анаеробна інфекція (газова гангрена, правець) відомі ще за часів Гіппократа. Виникнення цих захворювань пов’язане з травмами та пораненнями у зв’язку з тим, що у вигляді спор збудники тривалий час зберігаються у грунті. Інколи анаеробна інфекція виникає після хірургічних втручань, проведення кримінальних абортів, коли збудники заносяться в рану нестерильними інструментами.

Збудник ботулізму – спороутворююча паличка, яка роками перебуває у грунті. При порушенні правил консервування харчових продуктів (особливо домашнього) накопичується ботулінічний токсин, який силою перевершує всі біологічні отрути.

Група анаеробних грамнегативних паличок (АГНП) налічує представників понад

20 родів., що об’єднані у родину Bacteroidaceae. Більшість з них – умовно-патогенні мікроорганізми , які є складовою частиною нормальної флори людського організму. Колонізуючи слизові оболонки ротової порожнини, мигдаликів, кишечнику, піхви, уретри, кон’юнктиви. За певних умов вони здатні викликати гнійно – запальні ураження різних органів і тканин. Інфекція, як правило, носить ендогенний характер. Більшість анаеробів зустрічається у запальних вогнищах в асоціації з аеробними бактеріями, що пов’язано з їх симбіозом. Захворювання, викликані ними, відзначаються важкістю перебігу та високою летальністю при відсутності адекватної протимікробної хіміотерапії.

Тому, молодшому медичному спеціалісту необхідні знання та вміння при взятті досліджуваного матеріалу, його транспортуванні до лабораторії та сутність методів діагностики. Він повинен володіти інформацією про мікробіологічні характеристики бактероїдів та роль у патології людини

Знати:♦Морфотинкторіальні властивості патогенних клостридій, неклостридіальних анаеробі

♦ Особливості взяття досліджуваного матеріалу для мікробіологічного дослідження та його транспортування

♦ Хід мікробіологічного дослідження

♦ Препарати для специфічної профілактики та терапії

Вміти:♦ Проводити взяття патологічного матеріалу для дослідження

♦ Здійснювати первинне висівання матеріалу на поживні середовища

♦ Оформлювати супровідну документацію

♦ Дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи зі збудниками ранових анаеробних інфекцій, патогенним матеріалом, електроапаратурою, дезінфекційними засобами

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Поживні середовища, вимоги до них. Класифікація поживних середовищ, які використовують у мікробіології.

Вимоги до живильних середовищ. Для вирощування бактерій у лабораторних умовах, дослідження їх різноманітних властивостей, тривалого зберігання використовують живильні середовища. Вони повинні відповідати певним стандартам, створюючи оптимальні умови для росту, розмноження й життєдіяльності мікроорганізмів. У першу чергу, бактерії потребують азоту, вуглецю та водню для побудови власних білків. Водень і кисень для клітин постачає вода. Джерелом азоту виступають численні речовини, в основному, тваринного походження (м’ясо яловиче, риба, м’ясо-кісткова мука, казеїн), а також білкові гідролізати, пептиди, пептони. Можна використовувати й замінники м’яса –плаценту, кров’яні згустки, дріжджі. Отже, до складу середовищ повинні бути введені джерела живильних речовин і вода, а також ростові фактори (вітаміни групи В, ферменти). Універсальним джерелом їх служать екстракти з білків тваринного й рослинного походження, білкові гідролізати. Для мікробів з більш складними харчовими потребами до складу середовищ включають нативні субстрати –кров, сироватку, асцитичну рідину, яєчний жовток, шматочки печінки, нирок, мозкової тканини та ін. Середовища повинні бути збалансованими за мікроелементним складом і містити іони заліза, міді, марганцю, цинку, кальцію, натрію, калію, мати у своєму складі неорганічні фосфати. Допускається застосування речовин, які усувають дію інгібіторів росту і токсиноутворення мікробів (окремі амінокислоти, твіни, активоване вугілля тощо). Важливим є стабілізація оптимуму рН середовища, його високої буферності та рівень окисно-відновного потенціалу (Еh), який для аеробних мікроорганізмів досягає понад 0,08 В, а для анеробних бактерій коливається в межах 0,12-0,60 В. Середовища повинні мати певну в’язкість, густину, мати певну вологість (до 20 % води), бути ізотонічними, прозорими й обов’язково стерильними.

Залежно від потреб бактеріологів живильні середовища поділяються на п’ять основних груп. Перша група –універсальні (прості) середовища. До них належать м’ясо-пептонний бульйон (МПБ) та м’ясо-пептонний агар (МПА). За своїм складом, наявністю живильних речовин вони придатні для культивування багатьох видів бактерій. Друга група –спеціальні середовища. Вони використовуються в тих випадках, коли мікроорганізми не ростуть на простих. До них належить кров’яний, сироватковий агари, сироватковий бульйон, асцитичний бульйон, асцит-агар та інші. Третя група –елективні середовища, на яких мікроорганізми певного виду ростуть швидше, більш інтенсивно, опереджають у своєму розвитку інші види бактерій. Наприклад, 1 % лужна пептонна вода є елективним середовищем для холерних вібріонів, середовища Ру та Леффлера –для збудників дифтерії. Четверта група селективні середовища, які завдяки додаванню певних компонентів (жовч, фарби, антибіотики та ін.) здатні пригнічувати розвиток одних видів мікроорганізмів, але не впливають на інші види. Так, середовище Мюллера є селективним для тифо-паратифозних бактерій, фуразолідоно-твіновий агар –для коринебактерій і мікрококів. Додавання антибіотиків до складу середовищ робить їх селективними для грибів (напр. середовище Сабуро та ін.). П’ята група –диференціально–діагностичні середовища. Це велика група середовищ, які дозволяють визначити певні біохімічні властивості мікроорганізмів і проводити їх диференціацію. Вони поділяються на середовища для визначення протеолітичних, пептолітичних, цукролітичних, гемолітичних, ліполітичних, редукуючих властивостей (середовища Ендо, Левіна, Плоскірєва, Гісса).

Дихання мікроорганізмів. Аеробний та анаеробний типи дихання. Ферменти, що беруть участь в процесі дихання; структури клітини, де локалізуються дихальні ферменти. Методи культивування анаеробних бактерій

До анаеробних процесів відносяться спиртне, молочнокисле, маслянокисле і інші види бродіння, в результаті яких утворюються специфічні кінцеві продукти (етиловий спирт, молочна, масляна кислоти і ін.). Бродіння – це енергетичні процеси, при яких органічні сполуки є одночасно як донаторами, так і акцепторами електронів.

Аеробне дихання мікроорганізмів – це процес, при якому останнім акцептором водню (протонів та електронів) є молекулярний кисень. В результаті окислення головним чином складних органічних сполук з’являється енергія, яка виділяється в навколишнє середовище або накопичується в макроенергетичних фосфатних зв’язках АТФ. Розподіляють повне та неповне окислення.

Ферменти, що беруть участь в процесі дихання: протеїнази, амілази. Локалізація: мітохондрії.

Універсальним середовищем для культивування анаеробів є с-ще Кіта-Тароцці, яке складається з глюкозного бульйону, шматочків печінки або фаршу (ля зв»язування кисню повітря). Перед посівом це с-ще нагрівають 10-30 хв при 100 *С у водяному нагрівачі для видалення повітря, швидко охолоджують, а після посіву матеріалу заливають стерильним вазеліном. Для культивування анаеробів використовують також с-ще Вільсона-Блера на основі вісмут-сульфітагару, в якому анаероби утв чорні колонії;цукровий агар, кров»яний агар, молоко.

Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…

Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...

Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...