Захворювання шкіри і підшкірно-жирової клітковини Likar24.ru

Головна » Захворювання нирок » Захворювання шкіри і підшкірно-жирової клітковини
Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…

Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...

Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...

Захворювання шкіри і підшкірно-жирової клітковини

Схема протоколу обстеження шкіри і підшкірно-жирової клітковини дитини

Ø Огляд: колір, висипання

Ø Пальпація: вологість, температура, еластичність

В. Придатки шкіри:

Ø Нігті – форма, колір, зміни

Ø Волосся на голові – вигляд, зміни

Ø Брови, вії - вигляд, зміни

С. Слизові оболонки (губи, ясна, кон’юнктиви):

D. Підшкірно-жирова клітковина:

Ø Ступінь, симетричність розвитку

Е. Визначення периферичних набряків

F. Визначення тургору м’яких тканин

  1. Інтерпретація результатів додаткових методів дослідження
  2. Висновок: обгрунтування синдромів ураження

Тема 5. Анатомо – фізіологічні особливості, методика обстеження, семіотика ураження кістково - м'язевої системи

Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи.

Кісткова система закладається на 2-му місяці внутрішньоутробного розвитку. До народження дитини діафізи трубчастих кісток вже представлені кістковою тканиною, а більшість епіфізів, всі губчасті кістки кисті і частина губчастих кісток стопи складаються з хрящової тканини.

· Перші точки окостеніння з’являються у ембріона на 5-7 тижні. Процес окостеніння, тобто заміна сполучної та хрящової тканин кістковою, починається ще у внутрішньоутробному періоді і продовжується до настання статевої зрілості. Знання терміну окостеніння різних кісток зап’ястка, п’ястка та кісток пальців кисті дозволяє визначити точний кістковий вік дитини.

· Кісткова тканина у дітей містить більше хрящової тканини, води і значно менше мінеральних речовин, тому кістки у дітей раннього віку м’які, еластичні і менш ламкі.

· Окістя удітей раннього віку товсте, функціонально активне, тому переломи частіше бувають без розриву окістя, тобто за типом «зеленої гілки».

· Кістки черепа у новонароджених балотують, оскільки відкриті стрілкуватий, вінцевий і ламбдовидний шви.

· Переднє тім’ячко у новонароджених завжди відкрите і закривається до 1-1,5 року; заднє тім’ячко буває відкритим у 25% новонароджених і закривається не пізніше 2 - го місяця життя; бічні тім’ячка бувають відкритими лише у глибоко недоношених новонароджених.

· Зуби у дітей прорізуються з 6-ти місячного віку, коли з’являються два нижні різці, у 8 міс. - два верхні різці; у10 міс. – два верхні латеральні різці і на 12-му місяці прорізуються два нижні латеральні різці; протягом другого року з’являються ще 12 молочних зубів. Загальна кількість молочних зубів – 20. Кількість молочних зубів у дитини віком 6 – 24 міс. обчислюють за формулою n – 4,де n – вік дитини у місяцях. Формула молочних зубів:

Заміна молочних зубів постійними починається з 6-ти річного віку і відбувається в такому ж порядку, що й прорізування, закінчується у віці 12 років. Загальна кількість постійних зубів – 32. Кількість постійних зубів у дитини віком 6 – 12 років обчислюють за формулою 4n - 20,де n – вік дитини у роках. Формула постійних зубів:

· Грудна клітка у дітей перших місяців життя має форму усіченого конуса, ребра прикріплені під прямим кутом, екскурсія обмежена, це зумовлює поверхневий характер дихання у дітей раннього віку.

· Хребет новонародженого не має фізіологічних вигинів; у 2 - 3 міс. формується шийний лордоз, у 6-7 міс. – грудний кіфоз; поперековий лордоз стає помітним після 9 - 12 міс. і остаточно формується в шкільні роки.

· Кістки тазу у дітей раннього віку відносно малі; форма тазу нагадує лійку; інтенсивно ріст кісток тазу відбувається до 6 - ти років. а потім з 12 років найбільш інтенсивно у дівчаток.

Анатомо - фізіологічні особливості м’язової системи.

Маса м’язів по відношенню до маси тіла у дітей значно менша, ніж у дорослих; у новонароджених вона складає 23,3% від маси тіла, у дитини 8 років -27,7%, в 15 років -32,6%, а у дорослого – 44,2%.

М’язові волокна у новонароджених у 5 разів тонші, ніж у дорослих; вони короткі, мають слабко виражену посмугованість.

У новонароджених, на відміну від дорослих, навіть у сні м’язи не розслабляються; постійна активність скелетних м’язів визначається їх участю у реакціях скорочувального термогенезу (теплопродукції).

Розвиток м’язів іде нерівномірно. В першу чергу розвиваються м’язи плеча, передпліччя, пізніше – м’язи кисті рук.

У м’язах дітей міститься мало неорганічних речовин і міоглобіну, але багато води.

Для новонароджених і дітей перших місяців життя характерний гіпертонус м’язів згиначів, це зумовлено переважанням функціональної активності палідарної системи над стріарною. Гіпертонус м’язів згиначів на верхніх кінцівках утримується до 2-3 міс., на нижніх –до 3-4 міс. У дітей віком 4-5 міс. з’являється нормотонія, яка характеризується рівновагою м’язів антагоністів.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 173 | Нарушение авторских прав

Медичний портал

Гнійні захворювання шкіри та підшкірної клітковини (фурункул, карбункул, гідраденіт, абсцес, флегмона). Лікування.

Гнійні захворювання шкіри і підшкірно-жирової клітковини — найбільш поширені гнійні захворювання (близько 30% захворювань цієї групи). На амбулаторно-поліклінічному прийомі хірурга вони становлять майже 70%. Найчастіше збудником цих захворювань є стафілококова флора (70-90%).

Основними умовами розвитку гнійно-запальних захворювань шкіри і підшкірно-жирової клітковини є:

зниження загальної резистентності і імунного захисту організму;

наявність мікрофлори в достатньому для розвитку захворювання кількості.

Фурункул — гнійно-некротичні запалення волосяного фолікула та оточуючих його тканин.

При розвитку процесу запалення переходить на сальну залозу і навколишні тканини. Збудником найчастіше є золотистий стафілокок. Виникненню їх сприяють: забрудненість, тріщини, садна шкіри, недотримання санітарно-гігієнічних вимог, цукровий діабет, авітаміноз, переохолодження і т.д. Фурункули не розвиваються на шкірі, позбавленої волосся (долоні, долоні поверхні пальців, підошви).

Клініка. Навколо кореня волоса формується пустула з невеликим запальним інфільтратом у вигляді вузлика. Шкіра над інфільтратом гіперемована, болюча при пальпації. Фурункули напередодні носа, в зовнішньому слуховому проході супроводжуються значним больовим синдромом. На вершині інфільтрату утворюється некроз. На 3-7 добу. інфільтрат розплавляється, і некротизовані тканини разом із залишками волоса виділяються з гноєм. Фурункули на обличчі, мошонці супроводжуються вираженим набряком, що пояснюється рихлістю підшкірної клітковини. Новоутворена після цього рана очищається, виконується грануляціями, утворюється білий рубець.

При фурункулах в області верхньої губи, носогубной складки, носа, суборбітальній області можливе важкий стан з розвитком прогресуючого тромбофлебіту і переходом на венозні синуси, тверду мозкову оболонку, можливий розвиток базального менінгіту і сепсису (лихоманка вище 40ОС, набряк обличчя, ригідність потиличних м’язів).

Фурункул може бути одиночним, проте іноді одночасно або послідовно один за іншим з’являється багато вогнищ запалення на різних ділянках шкіри — фурункульоз. Поява багатьох фурункулів на обмеженій ділянці тіла називається Місцевим фурункульозом, на великій поверхні шкіри — загальним фурункульозом. Іноді виникнення фурункулів у вигляді множинних висипань триває з невеликими ремісіями протягом декількох років. Цей процес називають хронічним, рецидивуючим фурункульозом.

Лікування. Лікування фурункулів проводиться за загальними принципами лікування хірургічної інфекції. При локалізації фурункула вище носогубной складки обов’язкові антибактеріальна, дезінтоксикаційна, протизапальна, загальнозміцнююча, терапія, постільний режим, заборона розмов і жування (їжа в рідкому стані). «Витискування фурункула на обличчі — смерті подібно!».

Хворим з хронічним рецидивуючим фурункульозом, крім загального та місцевого лікування, доцільно призначення неспецифічної стимулюючої терапії у вигляді аутогемотерапії. Застосовують також переливання малих доз консервованої крові, підшкірне введення стафілококової вакцини або аутовакцини, імунізація стафілококовим анатоксином,

Схема протоколу обстеження шкіри і підшкірно-жирової клітковини дитини

Ø Огляд: колір, висипання

Ø Пальпація: вологість, температура, еластичність

В. Придатки шкіри:

Ø Нігті – форма, колір, зміни

Ø Волосся на голові – вигляд, зміни

Ø Брови, вії - вигляд, зміни

С. Слизові оболонки (губи, ясна, кон’юнктиви):

D. Підшкірно-жирова клітковина:

Ø Ступінь, симетричність розвитку

Е. Визначення периферичних набряків

F. Визначення тургору м’яких тканин

  1. Інтерпретація результатів додаткових методів дослідження
  2. Висновок: обгрунтування синдромів ураження

Тема 5. Анатомо – фізіологічні особливості, методика обстеження, семіотика ураження кістково - м'язевої системи

Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи.

Кісткова система закладається на 2-му місяці внутрішньоутробного розвитку. До народження дитини діафізи трубчастих кісток вже представлені кістковою тканиною, а більшість епіфізів, всі губчасті кістки кисті і частина губчастих кісток стопи складаються з хрящової тканини.

· Перші точки окостеніння з’являються у ембріона на 5-7 тижні. Процес окостеніння, тобто заміна сполучної та хрящової тканин кістковою, починається ще у внутрішньоутробному періоді і продовжується до настання статевої зрілості. Знання терміну окостеніння різних кісток зап’ястка, п’ястка та кісток пальців кисті дозволяє визначити точний кістковий вік дитини.

· Кісткова тканина у дітей містить більше хрящової тканини, води і значно менше мінеральних речовин, тому кістки у дітей раннього віку м’які, еластичні і менш ламкі.

· Окістя удітей раннього віку товсте, функціонально активне, тому переломи частіше бувають без розриву окістя, тобто за типом «зеленої гілки».

· Кістки черепа у новонароджених балотують, оскільки відкриті стрілкуватий, вінцевий і ламбдовидний шви.

· Переднє тім’ячко у новонароджених завжди відкрите і закривається до 1-1,5 року; заднє тім’ячко буває відкритим у 25% новонароджених і закривається не пізніше 2 - го місяця життя; бічні тім’ячка бувають відкритими лише у глибоко недоношених новонароджених.

· Зуби у дітей прорізуються з 6-ти місячного віку, коли з’являються два нижні різці, у 8 міс. - два верхні різці; у10 міс. – два верхні латеральні різці і на 12-му місяці прорізуються два нижні латеральні різці; протягом другого року з’являються ще 12 молочних зубів. Загальна кількість молочних зубів – 20. Кількість молочних зубів у дитини віком 6 – 24 міс. обчислюють за формулою n – 4,де n – вік дитини у місяцях. Формула молочних зубів:

Заміна молочних зубів постійними починається з 6-ти річного віку і відбувається в такому ж порядку, що й прорізування, закінчується у віці 12 років. Загальна кількість постійних зубів – 32. Кількість постійних зубів у дитини віком 6 – 12 років обчислюють за формулою 4n - 20,де n – вік дитини у роках. Формула постійних зубів:

· Грудна клітка у дітей перших місяців життя має форму усіченого конуса, ребра прикріплені під прямим кутом, екскурсія обмежена, це зумовлює поверхневий характер дихання у дітей раннього віку.

· Хребет новонародженого не має фізіологічних вигинів; у 2 - 3 міс. формується шийний лордоз, у 6-7 міс. – грудний кіфоз; поперековий лордоз стає помітним після 9 - 12 міс. і остаточно формується в шкільні роки.

· Кістки тазу у дітей раннього віку відносно малі; форма тазу нагадує лійку; інтенсивно ріст кісток тазу відбувається до 6 - ти років. а потім з 12 років найбільш інтенсивно у дівчаток.

Анатомо - фізіологічні особливості м’язової системи.

Маса м’язів по відношенню до маси тіла у дітей значно менша, ніж у дорослих; у новонароджених вона складає 23,3% від маси тіла, у дитини 8 років -27,7%, в 15 років -32,6%, а у дорослого – 44,2%.

М’язові волокна у новонароджених у 5 разів тонші, ніж у дорослих; вони короткі, мають слабко виражену посмугованість.

У новонароджених, на відміну від дорослих, навіть у сні м’язи не розслабляються; постійна активність скелетних м’язів визначається їх участю у реакціях скорочувального термогенезу (теплопродукції).

Розвиток м’язів іде нерівномірно. В першу чергу розвиваються м’язи плеча, передпліччя, пізніше – м’язи кисті рук.

У м’язах дітей міститься мало неорганічних речовин і міоглобіну, але багато води.

Для новонароджених і дітей перших місяців життя характерний гіпертонус м’язів згиначів, це зумовлено переважанням функціональної активності палідарної системи над стріарною. Гіпертонус м’язів згиначів на верхніх кінцівках утримується до 2-3 міс., на нижніх –до 3-4 міс. У дітей віком 4-5 міс. з’являється нормотонія, яка характеризується рівновагою м’язів антагоністів.

Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…

Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...

Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...